На Волині пенсіонер почав писати романи про власне життя

Пенсійний вік – не привід для нудьги. Зайнятися саморозвитком чи відкрити в собі талант письменника? Легко. Це довів Олексій Рожанський з Волині. Чим зацікавив “Волинь Нова” пенсіонер – розповість lutski.info.

Звичайний дідусь з села Рудники Маневицького району проживає сам після смерті дружини. Город, походи до лісу по гриби та ягодами, трохи ремонтує власне житло. Ніби нічого й дивного, але у 62 роки пан Олексій відкрив у собі талант письменника й випустив першу книгу. “Де ти, щастя сироти?” опублікована була у 2013 році у двох томах. Згодом, “на світ з’явилися” ще три романи: “Швендя”, “Сашкова молитва” та “Горбатий”.

Зараз Олексію Рожанському майже 70 років і він продовжує писати. Чоловік розповів, що ніколи не задумувався про написання книжок. Лише мріяв опублікувати розповідь на основі життя знайомого військового, яке дуже зачепило дідуся. Проте, в ті часи, він не мав достатніх знань й путнього нічого не вийшло.

Пан Олексій пригадав дитинство, як його мама важко працювала все життя, аби прогодувати сім’ю та і йому малому казала, що вчитися не треба. Чоловік розповів, що навіть не отримав середньої освіти, адже після закінчення сьомого класу його вигнали зі школи за погані оцінки. Та і йому було не легко навчатися.

Олексій Рожанський

Усі подальші знання намагався отримувати самостійно: багато читав й проводив аналіз творів та сюжетних ліній. Олексій Рожанський зізнається, дуже соромився просити чиєїсь допомоги, тому усе робив сам.

Друк за власні кошти

Цікаво, але книги пенсіонера друкуються за його ж кошти. Пан Олексій каже, що хоч пенсія невеличка, але на декілька десятків примірників вистачає.

На початку видавництва було дуже важко, бо дідусь не друкує тексти, а пише від руки. Каже – ніякого комп’ютера. 

Пан Олексій розповів, що одна товста книга – це п’ятнадцять зошитів на 96 аркушів. Якщо ж менша – то п’ять-шість. 

Тому розібрати почерк перед друком здавалося чимось фантастичним. Та й жанр книг пана Рожанського не піддаються жодному відомому стилю.

Думка односельців

В селі чимало говорять про Олексія та його захоплення. Дехто з односельців вважають старенького дещо дивакуватим. Хтось розповів про те, як покійна дружина самотужки тягнула господарство, аби прогодувати родину, а пан Рожанський тим часом писав книги й витрачав останні кошти на друк.

Сам же пенсіонер не погоджується з тим й каже, що писати почав не від хорошого життя.

Далі, чоловік розповів, що сам народився й виріс у сусідньому селі Калинівка, а в Рудники переїхав у 29 років. Придбав хату, одружився з жінкою, яка на десять років була старша. Пригадує, що не дуже й ладили з нею.

Пан Рожанський поділився спогадами про те, як батько мав намір одружити його на іншій, не любій дівчині. Олексій кохав лише одну й хотів бути з нею. Проте, чоловік отримав звістку про загибель коханої й це його дуже підкосило.

Хоч минуло багато років, але забути її не може, рани теж не загоїлися. Пенсіонер каже, що планує написати книгу на основі власної історії нещасливого кохання. 

Фото: Ірина Кравчук

Як лучанам вибрати шпалери?

Шпалери є одним із найпопулярніших виробів для оздоблення кімнат, зокрема стін. Це чудове бюджетне рішення за допомогою якого ви без особливих зусиль та техніки...

Кращі фестивалі Волині

  Луцьк та Волинська область надзвичайно гарна та цікава місцина. Щороку сюди приїздять тисячі туристів,щоб познайомитись з культурою регіону та особисто відчути весь драйв та...
.,.,.,.