Петер Бондра, хокеїст, що народився поблизу Луцька, здобув собі місце серед найкращих гравців НХЛ. Спортсмен відзначився і як яскравий представник збірної Словаччини, але на піку кар’єри так й не досяг великих перемог із національною командою. Поєднання швидкості та вміння обрати правильну позицію для реалізації передач та голів, виявилися визначальними для успіху гравця. Завдяки феноменальним здібностям та характерній грі вписав себе в список кращих хокеїстів світу. Наступальна міць форварда дозволяла будь-якій команді похизуватися оптимальними показниками у турнірній таблиці кращої хоккейної ліги світу. Вболівальники щовечора чекали матчів та яскравих перемог, пише lutski.info.
Родина та життя на Волині
Петер Бондра народився у селі Баківці Луцького району 7 лютого 1968 року. Іван, його батько, після завершення Другої світової війни переїхав на Волинь на заробітки. Це відбулося у 1947 році. Він був етнічним українцем, який проживав на території Чехословаччини. В Луцьку він познайомився зі своєю майбутньою дружною Надією, етнічно полькою. Коли Петеру виповнилося три роки, його батько вирішив перевезти родину до міста Попрад, розташованого у північній частині Словаччини.
Переважна більшість мешканців населеного пункту шаленіли від хокею. Саме ця гра подобалася звичайним робітникам, які складали основу населення. На Петера вид спорту також вплинув. Він захопився грою та почав виступати за місцевий клуб у нижчій лізі. У 18 років форвард перейшов до Кошице”. У цьому клубі грав його брат Юрай.
Команда представляла перший дивізіон Чехословацької ліги. Під час дебютного сезону у 1987-88 роках він забив 27 голів і зумів віддати 11 результативних передач у 45 зіграних матчах. У наступному розіграші чемпіонату йому вдалося закинути 30 шайб. Він також зробив 10 результативних передач; у своєму третьому й останньому сезоні 1989-90 років, на його рахунку 29 голів і 17 асистів. У «Кошице» Бондра був відомий як лідер атакувальної ланки, стрілець, який міг закинути шайбу в будь-який кут воріт. Вже у другому сезоні його визнали кращим бомбардиром ліги. У 1988 році клуб виграв чемпіонат ліги.
Переїзд в NHL та виступи за “Вашингтон Кепіталз”
У 8 раунді на драфті NHL 1990 року форварда обрав клуб зі столиці США. Згодом саме гра у “Вашингтон Кепіталз” виявиться найбільш вдалою для волинянина. “Столичні” фактично не відчували жодних перешкод, коли намагалися підписати гравця після розпаду “Залізної завіси”. Водночас у Бондри ще був підписаний контракт з “Кошице”, тому керівництву Федерації хокею довелося владнати чимало бюрократичної тяганини аби гравець дістався Північної Америки. Згодом перемовини дали свої результати, українець вирушив до найкращої ліги світу.
Кар’єра у клубі зі столиці США почалася скромно. Особливих успіхів на початковому етапі форвард не демонстрував. За “Вашингтон у першому сезоні (1990/91) він зумів закинути 12 шайб і 16 передач, набравши 28 очок. Другий розіграш чемпіонату виявився ще продуктивнішим. Його показник – 28 шайб та 28 асистів.
Третій сезон для Петера був справжнім проривом, адже результативність вийшла на високий рівень. Йому вдалося закинути 37 шайб та зробити 48 результативних передач, набравши 85 очок. У сезоні 1992-93 він виявився найкращим бомбардиром американської команди.
Розіграш чемпіонату 93-94 років не приніс високої результативності. Він закинув 24 шайби та 19 зробив усього результативних передач, що можна назвати не надто вдалим показником. Сезон все ж відзначився тим, що форвард зумів 5 разів вразити ворота “Тампи-Бей Лайтнінг”. Гра відбулася 5 лютого 1994 року. Матч фанати “столичних” пригадують й через десяток років.
У наступному сезоні волинянин почав демонструвати кращу ефективність. Понизити показники навіть не завадив локаут. Він закинув 34 шайби, що дозволило йому лідирувати у лізі.
Радянський паспорт певні періоди заважав кар’єрі хокеїста та розвитку у професійному плані. За цієї причини йому не вдавалося успішно виступати за національну команду та брати участь у міжнародних турнірах. Ситуація змінилася у 1995 році, коли він став громадянином Словаччини. Це дозволило грати на міжнародному рівні.
Бондра залишався у столичному клубі до 2004 року. У цьому сезоні в НХЛ почалися труднощі з виплати заробітних плат хокеїстам, сезон призупинили. За майже 14 сезонів він зіграв у 961 грі. За цей час форвард закинув 472 шайби та зробив 353 результативні передачі (825 очок). Він зумів за кількістю шайб здобути перше місце за кількістю шайб та очок в історії франшизи. До команди зірок НХЛ волинянина обрали шість разів.
“Вашингтон” згодом почав тотальну реконструкцію. Менеджмент запустив процес обміну ветеранів-гравців в обмін на вибори та/або потенційних клієнтів, а Бондра виявився останнім на цьому етапі. Наступним його клубом стала “Оттава Сенаторз”.
Останні роки кар’єри
Клуб зі столиці Канади мав у своєму розпорядженні досить значну кількість гравців, які могли створювати цілий шквал атак на ворота суперників. Варто пригадати, що у тому колективі виступав шведський форвард Даніель Альфредссон. Саме скандинав був рушійною силою усіх процесів у нападі в когорті першої ланки. Бондра також входив до цієї п’ятірки, вважався фланговим гравцем, який здатен реалізувати наступ на швидкості, але на жаль такий не зміг залишитися у колектив на триваліший період.
За “сенаторів” волинянин зіграв у 23 матчах. Його любили фанати, щиро підтримували його, але в клубі на тривалий час він не залишився. У канадській команді форвард зіграв 23 матчі та закинув 5 голів. Згодом Петер опинився у словацькому “Попраді”.
“Атланта Трешерз” та “Чікаго Блек Хоукс” – останні команди Бондри в NHL. Під час виступів за “Молотарів” він закинув 21 шайбу і зробив 18 результативних передач.
Згодом форвард підписав на рік контракт з чиказьким клубом. У сезоні 2006/2007 він зіграв за “Чорних яструбів” лише в 37 іграх. За клуб забив п’ять голів і зробив дев’ять передач. Це його останній сезон в NHL. Форвард 27 жовтня 2007 року оголосив своє рішення щодо завершення кар’єри. Він провів 1081 матч, забив 503 голи, 389 результативних передач і заробив 892 очки.
За збірну Словаччини хокеїст виступав на Чемпіонаті світу з хокею 1996 року, Олімпійських іграх 1998 року, Чемпіонаті світу 2002 і 2003 років. Він зумів здобути срібні та бронзові нагороди. Виступав форвард й на Олімпійських іграх 1998 року. Загалом все ж можна сказати, що міжнародні успіхи хокеїста не надто вражають, адже особливих великих тріумфів відомому нападнику зі своєю збірною так й не вдалося досягти. Все ж саме його вважають одним із найкращим в історії національної команди. Згодом національна команда почала демонструвати кращі результати на світових турнірах.
Особисте життя
Хокеїст одружився у 80-х роках. Дружину волинянина звати Люба. Подружжя виховало двох синів – Девіда та Ніколаса.
Бондра раніше не був заручений. Все ж сам хокеїст не надто любить у своїх інтерв’ю розповідати стосовно сім’ї.
Петер не розголошує подробиці свого особистого життя, як й переважна більшість гравців NHL. Його зв’язки з друзями також доволі важко відстежити, тому для вболівальників це таємниця.
Його знак зодіаку – Водолій. За китайським гороскопом тварина зодіаку – Мавпа. Число життєвого шляху Пітера Бондри – 6.