Біографія видатного єврейського актора та режисера Шимона Шурмея

Шимон Шурмей, єврейський актор та режисер, народився у Луцьку. Він зіграв велику кількість пам’ятних ролей у фільмах і серіалах, але, мабуть, найважливішою сферою діяльності був театр. Особливе значення відіграв для розвитку Єврейського театру у Варшаві, пише lutski.info.

Дитинство 

Народився Шимон Шурмей у Луцьку 18 червня 1923 року. На той час місто перебувало у складі Другої Речі Польської. Відомо, що його мама ходила до синагоги, яка розташовувалася поблизу Гнідавського мосту. Згодом релігійна споруда стала відомо архітектурною пам’яткою на Данила Галицького. Жінка була донькою Мойсея Бітермана, відомого волинського торговця лісом і деревом. Ян Шурмей, батько майбутнього режисера, був електриком.

Подружжя на території Луцька відкрило магазин, але він не працював тривалий час. Торгівля зазнала невдачі, магазин швидко збанкрутував. Зі спогадів Шимона Шурмея, в дитинстві його родина жила у злиднях та дуже бідувала.

У сім’ї Шурмеїв народилося четверо дітей, але всі померли, окрім Шимона. Через сім років після його появи в сім’ї народилася ще донька Євгена – єдина сестра Шимона, яку він лагідно називав «Женя Іванівна».

Шимон був веселою дитиною, попри усі негаразди. Він постійно кепкував та розповідав жарти. Вперше він побачив кінокадри, коли прокрадався до луцьких кінотеатрів «Сонце» та «Балтика». Тоді на екранах демонстрували гру американського актора Чарлі Чапліна.

Через роки єврейський режисер згадував про Луцьк того часу. Він наголошував на тому, що місто не було тоді найбільшим серед населених пунктів Волинського воєводства, таким було Рівне. У ньому мешкали поляки, євреї, українці, росіяни, татари. У будинках та на вулицях було чутно українську, польську, російську мову та ідиш. Одні завжди йшли в неділю до костелу, інші до – церкви або ж синагоги.

Війна 

У 1941 році на Волині розпочалися бойові дії. Згодом регіон був окупований німецькими військами. радянська влада під час відступу вирішила відправити Шимона до Казахстану. У ті часи йому доводилося працювати на лісоповалах та заводах. Він пригадував ті важко та зневірено, хоча пам’ятав і якісь веселі моменти.

Через неповних три роки його відправили до іншого табору, цього разу в Казахстані, на околиці міста Джамбул (нині Тараз). Безсумнівно, ця зміна мала велике значення в житті молодого Шимона. У Казахстані він мав можливість розвивати свої акторські та театральні пристрасті, відвідуючи школу акторської майстерності при театрі в Алма-Аті. У місцевому театрі зіграв і свої перші сценічні ролі, які були доволі успішними.

Після завершення бойових дій війни, репатрійований до Польщі, у 1946 році опинився у Вроцлаві, де вже в польських умовах міг успішно займатися театральною роботою як актор польського театру.

Режисер 

У 1953-55 роках він вперше знайомиться з напрямком режисури. Невдовзі Шимон став директором і художнім керівником Театру Землі Опольської в Ополі. Через два роки він повернувся до Вроцлава, де протягом 6 років керував Нижньосілезьким театром. З 1962 року режисерував у театрі Rozmaitości у Вроцлаві. Важливим кроком у його подальшій кар’єрі став заочний режисерський іспит, який він склав у 1966 році. Це дозволило йому переїхати до Варшави й очолювати Єврейський театр, як директор, так і режисер. 

У 1963 році Шимону надали дозвіл на в’їзд до Радянського Союзу. Після довгої перерви він побачив батька та сестру Женю.

У Архіві Єврейського театру детально висвітлюється його перші кроки у кар’єрі. У 1950 році внаслідок злиття Нижньосілезького єврейського театру у Вроцлаві та Єврейського театру в Лодзі було створено Державний єврейський театр. Заклад функціонував в обох містах і виступав як гість по всій Польщі до 1955 року, коли з ініціативи Іди Камінської переїхав до Варшави. Установа діяла у будинку на вулиці Королівській до 1970 року. У 1968 році велика група акторів, серед яких – тодішній директор і художній керівник Іда Камінська, виїхала з Польщі внаслідок березневих подій. Юліуш Берґер рік виконував обов’язки директора театру. З 1969 по 2014 рік генеральним і художнім керівником Єврейського театру був саме Шимон Шурмей, а з 2015 року директором театру є Голда Тенцер.

Цей театр зберігся у своєму прекрасному вигляді, разом із багатьма мистецькими відомими прем’єрами, Цікавий та талановитий колектив також багато в чому отримав популярність завдяки діяльності Шурмея. Він відкрив акторський кабінет при театрі, намагаючись завершити трупу після березневих подій 1968 року. Він ввів до репертуару багато єврейських класиків: «Поставив понад 50 театральних постановок, серед яких: «Бог, людина і диявол», «Серед стін, що руйнуються», «Вночі на старому ринку», «Смерть комівояжера», «Зірки на даху», «Шукачі золота», «Мандрівні зірки», «Між днем і ніччю», «Живи, не вмирай!», “Традиція”, Bonjour Monsieur Chagall На сцені Єврейського театру він став відомим глядачам як чудовий, характерний актор, у якому драматична експресія та ліризм переплітаються з почуттям гумору.

Як актор 

Знають його глядачі і як актора. Він відомий аудиторії в численних художніх фільмах і телесеріалах. Він грав у знаменитих «Аустерії» та «Смерті президента» Єжи Кавалеровича, «Моя війна, моя любов» Януша Насфетера та серіалі «Вітри війни» Дена Кертіса.

Шимон також з’явився у відомому телесеріалі «Яносик» Єжи Пассендорфера. У його фільмографії понад 30 ролей, як у серйозних, так і в драматичних фільмах, а також у «сімейних» – наприклад, «Божевілля Панни Еві» Казімєжа Тарнаса або «Санаторій «Пісочний годинник» Войцеха Хаса та «Диббук» Стефана Шляхтича.

Стрічки були наповнені єврейською культурою. Саме євреї й були наймасовішою категорією при переглядах цих фільмів.

Громадська діяльність та визнання     

У своїй громадській діяльності, пов’язаній з історією Польщі та політичними зв’язками, він відзначився як член Крайової Ради Патріотичного Руху Національного Відродження та депутат Сейму ПНР IX скликання. Вже тоді він був пов’язаний з Польською об’єднаною робітничою партією (PZPR) і продовжив свою діяльність після перетворень 1989 року, пробуючи свої сили на виборах від імені коаліції Демократичний лівий союз – профспілка.

Архів Єврейського театру також звертає увагу на численні та значні нагороди за його мистецьку діяльність, на користь єврейської та суспільної культури. У Польщі він здобув славу та визнання.  Його діяльність була високо оцінена суспільством. Фахівець отримав орден «За заслуги» перед Федеративною Республікою Німеччина. Йому також вручили Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі (1993), Національний орден Почесного легіону (Франція, 2001), Великий хрест ордена Відродження Польщі (2003), Золота медаль «За заслуги перед культурою Gloria Artis» (2005).

За життя Шимон взяв участь у створенні близько 40 фільмах. Театру надавав не меншого значення, аніж роботі над кінострічками. Він є режисером великої кількості театральних постановок, які у різні роки набули популярності серед глядачів. Отримав велику кількість польських національних відзнак – Заслужений діяч культури, Медаль за заслуги у культурі Gloria Artis та інші.

Шимон Шурмей помер у Варшаві 16 липня 2014 року і був похований 24 липня на Алеї заслуг військового кладовища в Повонзках.

“Дарувати людям свято – щастя”: секрет успіху волинського шоумена Сергія Скулинця

Співак Сергій Скулинець відомий своїми цікавими композиціями та успіхами на сцені. Особливо запам'ятався його шанувальникам виступ на ювілейному "Караоке на майдані". Волинянин зумів отримати...

На Великодні свята Волинські родини приймуть 50 дітей із Донеччини

Діти, які родом із Донецької області, вже не вперше святкують Христове Воскресіння у гостинних ковельських родинах. У 2019 році у місті обласного значення Волинської...
.,.,.,.