Акторку Тамару Вишневську називають однією з найкрасивіших в історії польського кіно. У неї був шанс на світову славу та опинитися у Голлівуді, але воліла жінка залишитися у Польщі. Зірка кінематографу родом саме на Волині, пише lutski.info.
Біографія
Народилася Тамара Вишневська 20 грудня 1919 року у селі Варковичі. Її батьками були українець Сергій Вишневський і полька Лідія Тарнавська.
Коли дівчинці виповнилося понад рік батьки вирішили переїхати до Луцька. У місті батько майбутньої акторки працював редактором українських газет. Пізніше представники польської влади чоловіка відправили до концтабору в місті Береза-Картузька за проукраїнські погляди.
Тамара Вишневська дуже неохоче розповідала інформацію щодо свого дитинства. Перш ніж стати кінозіркою, вона хотіла стати танцівницею. Щоб здобути освіту в цьому напрямку, батьки віддали восьмирічну дівчинку до Зої Лангхаммер, її тітки по материнській лінії. Однак це була невдала поїздка. Середню школу Тамара закінчила на Волині.
Освіту вона здобувала в Луцьку. Ще школяркою вона відправляла свої світлини до різних журналів та чекала запрошення на роботу. Гарна від природи дівчина згодом отримала бажане.
По закінченню школи поїхала до Варшави. У місті їй вдалося вступити на навчання до драматичної школи. Водночас вона працювала й танцівницею, зокрема брала участь у програмі ансамблю Тетяни Висоцької. Окрім акторських здібностей, Тамара прекрасно володіла різним мовами, зокрема українською, польською, чеською, англійською, німецькою та російською.
Здавалося, що спочатку дівчина зробить кар’єру танцівниці, але глядачі полюбили її як акторку. Вона пов’язувала своє майбутнє з танцями, її «помітив» німецький режисер, завдяки якому вона дебютувала на екрані у 16 років. У ній було все – від краси до таланту.
Саме у цьому віці починала кар’єру. Молодість і грація відкрили їй шлях до слави, але мрії перервала Друга світова війна.
Кар’єра
У 1934 році юна Тамара повернулася до Варшави до тітки. У столиці її прийняли в танцювальну школу Тетяни Висоцької, а потім у групу Tacjenek, яка виступала в тому числі в нічних клубах. Попри те, що Тамарі тоді не виповнилося й 15 років, вона виглядала жіночно і зріло. Вона була висока й випромінювала грацію. Глядачам важко було відвести від неї погляд.
Струнка дівчина привертала до себе увагу публіки. Спочатку дівчина танцювала у нічному клубі. У закладі її побачив Пауль Вегенер. Він й запропонував дівчині переїхати до Берліна. Звідти й розпочалася акторська кар’єра Вишневської. Тамара дебютувала у фільмі “Август Могутній”, але під іменем Міра Вишневецька. Митці та відомі представники кінематографа оцінили талант юної акторки.
У жовтні 1934 року вона зіграла з трупою в п’єсі Шекспіра «Сон літньої ночі», поставленій у Польському театрі у Варшаві. Там Тамару помітив німецький режисер Пауль Вегенер, який шукав актрис для свого нового фільму «Август дер Штраке». Згодом 16-річна дівчина поїхала до Берліна з тіткою, де вони провели п’ять тижнів.
Акторка зіграла у фільмі роль Міри Вишневської. Критики почали пророкувати їй чудову кар’єру.
Вишневська отримала роль у стрічці “Прокажена”. Фільм зробив її відомою. Одного дня вона прокинулася зіркою, яку вже обожнювали глядачі, преса та кінокритики. Світлини красуні друкувалися на обкладинках найвідоміших журналів. Фотографи намагалися бути всюди, де б вона не з’явилася – вечірки, світські прийоми. Завжди граційна, елегантна та вишукана. Її називали королевою та богинею.
Раніше нікому невідома молода волинянка, випадково виділена із сірого натовпу статистів, обіцяє бути великою артистичною величчю. Цьому феномену лише 16 років, але його гра викликала захоплення у тих, хто мав нагоду його побачити. У ЗМІ почали активно обговорювати її. Представники журналів зазначили, що вона ні в чому не поступалася своїм видатним попередникам.
До початку Другої світової війни Вишневська зіграла в 14 фільмах. Найвідоміші з них: “Жінка над прірвою”, “Трійко гульвіс”, “Дівчата з Новолипок”, “Друга молодість”, “Заповіт професора Вільчура”, “Дружина і недружина”, “Дівчина шукає кохання”.
Коли в 1938 році їй запропонували п’ятирічний контракт представники з Universal International, вона відмовилася. Вона не хотіла залишати Польщу, а також свою сім’ю.
Не забувала Вишневська і про свій рідний край, часто відвідувала Луцьк. У місті у неї залишилося чимало друзів і рідні. На вулицях рідного міста її впізнавали. Це було найкращим визнанням для відомої акторки. У місцевих фото салонах можна було побачити її портрети, а у кінотеатрах показували фільми за її участі.
Особисте життя
У 1937 році актриса вийшла заміж за підприємця з Кракова Владислава Мікоша, який також був власником кіностудії. Чоловік був старший на 12 років.
Як описували світські хроніки, до храму зібралися родичі, друзі та колеги молодого подружжя. Акторів різного рівня було безліч. Наречена в струмливій сукні зі шлейфом і тюлевою фатою, скріпленою гірляндою квітів, струнка і млява – вона виглядала такою прекрасною, немов кінозірка.
На молоду дружину Владислав не жалів грошей. Вишневська могла дозволити собі красиві сукні, ексклюзивні прикраси та дорогі меблі. У 1938 році у них народилася донька Ірена.
Війна все змінила
Під час війни Тамарі не довелося працювати, як багатьом іншим представникам кіно. Чоловік забезпечував її існування, оскільки був співвласником нічного клубу «Адрія», де підслуховував німців і передавав підслухану інформацію Армії Крайовій.
Напередодні початку Варшавського повстання Тамара з донькою, а згодом і Владислав виїхали до Праги. У еміграції шлюб не склався.
Владислав Мікош почав працювати чорноробом, але не заробляв достатньо, щоб прогодувати сім’ю. Тамара вирішила обміняти свої прикраси на сигарети, які потім продала. Незабаром чоловік актриси був депортований на роботу до Німеччини. Через деякий час жінка зробила спробу виїхати до США. Однак перед тим вона знайшла чоловіка.
Родина Мікошів у США
Тамара, мабуть, знала, що до Польщі не повернеться. Напередодні Варшавського повстання вона зустріла ромку, яка сказала їй, що «вона піде звідси, що ніколи не повернеться, а життя не буде тривалим.
Сім’я опинилася в США 15 листопада 1950 року, де оселилася в польському районі Нью-Йорка. Подружжю вдалося повернути додому батьків Тамари. Жінка згодом почала працювати в кіоску, а її донька Ірена створила сім’ю і подарувала колишній акторці з Волині трьох онуків.
У 1967 році Тамара почала портьє і перекладачем у музеї Джорджа Істмена, засновника Kodak, де пропрацювала 10 років.
Волинська акторка померла у 1981 році після боротьби з раком грудей. Її поховали на кладовищі Маунт-Хоуп.
Фільмографія
- 1936 – Серпень Сильний – Ганнуся
- 1936 – Прокажена – Меланія Барська
- 1937 – Дівчата з Новолипок – Амелька
- 1937 – Ординат Міхоровський – графиня Меланія Барська.
- 1937 – Три бешкетники – Люція, дочка Столярського
- 1938 – Друга молодість – Тамара Корська
- 1938 – Дівчина шукає кохання – Яніна
- 1938 – Жінки над прірвою – Троянда
- 1939 – Білий негр – Ядвіга Липська, дочка графа
- 1939 – Богородиця – епізод
- 1939 – Наприкінці шляху – Вероніка, дочка Турвидів
- 1939 – Крізь сльози на щастя – Люція Кулевіньська.
- 1939 – Дружина та не дружина – Неллі, медсестра
- 1942 – Заповіт професора Вільчура – Ельжбета