Луцьк в Україні та світі знають не лише як історичну перлину. У місті відбуваються заходи, що популяризують різні напрямки мистецтва. Міжнародний літературний фестиваль “Фронтера” надає можливість читачам отримати більше інформації щодо творів авторів та познайомитися з ними особисто, а також дізнатися про їхні цікаві нові роботи, пише lutski.info.
Організація та програма фестивалю
Щороку восени традиційно Луцьк стає містом літератури. У жовтні мешканці можуть познайомитися та поспілкуватися з видатними письменниками сучасності. Події початку 20-х років XXI століття внесли свої корективи у проведення заходу.
У 2020 році пандемія змусила організаторів перевести усе в онлайн формат. Розмови відбувалися за допомогою відео. У період карантину для багатьох це виявилося певним піднесенням.
Програма фестивалю включала заходи двох форматів. Онлайн-включення підтримав Український культурний фонд. Проведення заходів в офлайн режимі відбувалося за співфінансування від Луцької міської ради, громадських діячів Богдана Шиби та Романа Бондарука. Відомі гості намагалися бути присутніми на події. Нові романи презентували Софії Андрухович «Амадока», Юрій Андрухович, Андрій Любка «Мур», Остап Сливинський, Дмитро Лазуткін, Артем Полежака та інші.
На фестивалі були присутніми й гості з Польщі. Мірослав Влеклий представив бестселер “Ґарет Джонс”. Зірку польської літератури Яцека Денеля також з нетерпінням очікували. Польські дипломати долучилися до організації заходу у Луцьку.
У 2020 році карантин вплинув на подію. Щодня заходи організовували в одній локації з дотримуванням усіх інструкцій та рекомендацій МОЗу. Все ж тоді на фестивалі була присутня обмежена кількість осіб.
Мета
Захід збирає книгоманів не тільки у закритих приміщеннях, але й у відкритих локаціях. Щороку кількість учасників тільки зростає.
Фактично завдання “Фронтери” – сприяти розвитку Луцька як інтелектуального центру Волині та України. Під час проведення активізується культурне середовище, національні товариства, бізнес, місцеві культурні осередки та організації.
Український культурний фонд підтримує проєкт. Представники місцевої влади та польські дипломати також долучаються.
Гасло фестивалю уособлює відображення у кожній фестивальній літературній події. Оксана Забужко промовисто висловилася стосовно організації фестивалю. Вона зазначила, що період недовершеності найголовніших устремлінь після Першої світової війни згодом перейшов у фазу Другої світової. Ця ситуація перейшла у загострення у наші дні. Сучасне покоління українців приречене довершувати цей процес.
Цікаві презентації
Ірена Карпа у 2022 році представила новий роман «Тільки нікому про це не кажи». Це суміш детективної історії та психологічного трилеру. Дія відбувається у Парижі та Києві, в наш час.
Детектив фактично можна назвати трилером. Історії, які зазвичай замовчують, викриваються. Під час презентації усі охочі отримали можливість придбати книгу.
Автори, які не надто відомі широкому загалу, також мають можливість вперше представити свої роботи. Анна Луцюк, поетка й культурна менеджерка, також вирішила скористатися нагодою та представила роботи на фестивалі.
У бібліотеці Олени Пчілки відбулися поетичні читання «Любов на букву Л». Усі охочі прийшли послухати поезію.
Сама авторка зізналася, що для неї це особливе місце, адже багато років тому саме сюди її привела мама на літературну студію «Лесин кадуб». Для неї це виявилося поворотним моментом у житті. Літературна діячка зазначила, що комунікація з читачами дозволяє зцілювати і ділитися світлом через поезію. Саме “Фронтера” була організатором заходу.
Відвідувачі у 2022 році також ознайомилися з трилером «Проти ночі» Поліни Кулакової. Колектив книжкового фестивалю «Фронтера» організував
У 2022 році відбулася презентація трилеру «Проти ночі» Поліни Кулакової. Колектив книжкового фестивалю «Фронтера» організував відповідну зустріч у жовтні. Кошти, що зібрали після проведення заходу, передали Волонтерському штабу «Ангар».
Редактор видавничих проєктів «Темпора», Артем Скорина, модерував захід. Він випустив роман письменниці.
Поліну Кулакову в Україні знають як авторку трилерів. ЇЇ книги видавалися кількома тиражами. Авторка зазначила, що роман мав усі шанси не бути дописаним до кінця. Над цією історією вона працювала кілька років.
Презентував свій роман й Артем Чалий. Йог робота «Вивітрювання» розповідає про кінець світу. У бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася відповідна презентація.
«Вивітрювання» – це постапокаліпсис. Сюжет розповідає історію подружжя, яке вирушило у тривалу відпустку у гори. Згодом вони повернулися у світ, який став зовсім іншим.
Поетичний вечір Павла Коробчука і Олександра Шуміліна також відбувся під егідою “Фронтери”.
Поет Олександр Шумілін представив збірку «Просте складне». Він уп’яте став лауреатом премії «Смолоскип». Першу роботу автор видав після перемоги в конкурсі «Гранослов». Його знають як учасника численних літературних фестивалів. Народився й виріс майбутній літературний геній у Луцьку, але згодом перебрався до Києва. Він здобув філософську та педагогічну освіту.
Письменник Павло Коробчук також скористався нагодою та представив публіці романи «Священна книга гоповідань», «Ключові клапани», «Море для шульги», поетичних книг «Хвоя», «Кайфологія», «Цілодобово», «Динозавр», «Мерехтіло», «Натщенебо».
Він є лауреатом численних літературних премій і стипендій. Автор здобував перемоги у двадцяти літературних слемах.
Популяризація української книги
Лютий 2022 року назавжди змінив житя українців. Російське вторгнення спровокувало масовий відтік цивільного населення. Люди, що проживали у небезпечних районах вимушені були залишити свої домівки. Переважна більшість виїхала до Польщі.
У зв’язку з цим постало нагальне питання популяризації українських книг закордоном. «Книгарня Є» у Рівному виявилася першим місцем збору літератури. Далі долучилися представники міжнародного літературного фестивалю «Фронтера», а також книгарні «Руніка» у ЦУМі.
Люди поступово почали приносити книги у Луцьку та Рівному. Згодом організатори ініціативи відвезли до Польщі. У Варшаві близько 200 томів різних підручників були доступні для українців та мешканців польської столиці, які виявили бажання ознайомитися з книгами.
Дитяча література виявилися найбільш популярною, оскільки внаслідок вторгнення російських загарбників більше саме сім’ї поїхали з країни. Ініціатива тривала й надалі. Збір продовжили ще на кілька місяців.
Організатори висловили сподівання, що навіть в час війни нам спільними зусиллями вдається популяризувати українську культуру світі. Очевидно, що й у майбутньому літературна подія тільки посилюватиме увагу не тільки авторів, але й читачів, які прагнуть ознайомитися з різними новинками у світі книги.