Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка — це осередок творчості та культури. Тут можна насолодитися оперними та балетними виставами, концертами та драматичними постановами, які розкривають напружені конфлікти не через зовнішні ознаки, а через внутрішній світ. Lutski.info розповість історію головного театрального середовища обласного центру Волині.
Перші згадки
Більша частина ресурсів, зокрема в інтернеті, наголошують, що відкриття драмтеатру у Луцьку відбулося у 1940 році. Проте насправді його історія розпочинається за дванадцять років до цієї дати.
Однією з дат заснування вважають 15 листопада 1924 року, коли відкрили Луцький міський театр імені Юліуша Словацького та показали виставу “Мазепа”.
У 1928 році, Микола Певний, який був режисером та учнем Саксаганського та Садовського, та його дружина Антоніна відкрили у місті театральний гурток для аматорів. До речі незадовго до цього пан Микола зробив це на Закарпатті. З часом аматорська група стала цілком професійним колективом. Це була фундаментальна художня частина, гастролі ледь не в кожному куточку Волинського воєводства та театральною трупою в тридцять осіб. Більш ніж 40 вистав музичного та драматичного жанру підготували актори театру за одинадцять років свого існування.
“Новий” театр
Офіційною датою нового театру вважають 29 лютого 1940 року, але від попередніх учасників залишилося приміщення і більша частина колективу, яку підсилили цілим курсом Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого також продовжила роботу тут. Як відомо, Миколу Певного у 1939 році заарештували та невдовзі розстріляли.
Колишній художній керівник Волинського драмтеатру Петро Ластівка (2011-2016) розповів, що на жаль не відомо точно, справжньої дати започаткування українського театру у Луцьку. А 29 лютого взагалі виглядає комічно, адже святкувати його день народження можливо лише раз на чотири роки.
У 1945 році діяльність драматичного театру розпочалася “з чистого аркуша”. До учасників луцького театру доєдналися актори Миргородського пересувного театру імені Т.Г. Шевченка.
Нова будівля
На початку 1960 було ухвалено рішення про будівництво нового приміщення у центрі міста. Адже, як відомо, до 70-х років минулого століття драмтеатр перебував в теперішньому приміщенні Волинського театру ляльок. У 1965 році у Києві головна архітекторка Олександра Крилова спроєктував майбутню будівлю, яка мала стати особливою у поєднанні з навколишньою природою. Цікаво, що на місці сучасного драмтеатру був парк з рідкісними видами дерев
У грудні 1976 року відбулася партійна конференція, а вже 2 січня 1977 року відбулася прем’єра.
80/90-ті
Незадовго до відкриття нового приміщення Волинського драматичного театру та декількома роками пізніше, художнім керівником театру був Еділ Ольшевський. В той період значущими подіями в роботі театру стали постановки п’єс:
- “Лісова пісня» Лесі Українки;
- “За двома зайцями” і “Циганка Аза” М.П. Старицького”;
- “Без вини винні” О.М. Островського”
- “Ревізор” М.В. Гоголя;
- “Живий труп” Л.М. Толстого;
- “Порт Артур” О. Степанова;
- “Марія Тюдор” В. Гюго;
- “Мірандоліна” К. Ґольдоні;
- “Украдене щастя” І.Я. Франка.
Режисери В. Сурков, А. Мельничук та М. Ілляшенко, останній був художнім керівником закладу від 1986 року. В той період до Волинського музично-драматичного театру запрошували відомих режисерів-постановників з інших міст України й молодих режисерів. Наприкінці 80-х визначними постановками театру варто відзначити:
- “Забути Герострата” Г. Горіна;
- “Дім Бернарди Альби” Ф. Г. Лорки;
- “Одержима”, “Оргія” та “Бояриня” Лесі Українки;
- “Плаха” Ч. Т. Айтматова;
- “Лісістрата” Арістофана;
- “Гайдамаки” за Т. Г. Шевченком;
- “Зрізані троянди в замерзлому саду”, “Чорна рада” П. О. Куліша.
Художній керівник драмтеатру Анатолій Глива розповідав, що динаміка була на початку 90-х років:
“Я суджу не по організованих глядачах, а тих, які приходять на касу: на одну виставу до каси прийшов 501 глядач, це був наш рекорд. Взагалі індикатор – молодь, яка приходить (або ні) на касу. Як мінімум, 100 вистав на рік ми зараз граємо саме на касу – я вважаю, що для такого невеликого міста, як Луцьк, це досить багато.І коли ми збільшуємо вартість квитка, то це стосується лише перших рядів: ніби і ціну піднімаємо, і дешеві квитки лишаються доступними.”
XXI століття
У 2006 році театр у Луцьку отримав статус академічного і з того часу офіційна назва стала — Волинський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка.
2009 року драмтеатр святкував своє 70-річчя. Ювілейний театральний сезон порадував своїх глядачів такими прем’єрами:
- “Безталанна” Івана Карпенка-Карого;
- “Одкровення від Мазепи” Петра Ластівки за мотивами драми Олелька Островського;
- “Ретро” Олександра Галіна.
Волинський драматичний театр підтримують не лише глядачі, а й фахові критики й завдяки цьому гастрольні тури відбуваються не лише Україною, а й за її межами. Зокрема, вистава “Прости і помилуй” М. Кузьо, присвячена 75-річниці Голодомору була показана у 23 містах нашої країни. Постановки луцького театру репрезентують у Польщі та мають великий успіх на міжнародних та українських фестивалях.
У лютому 2011 року директором призначили Анатолія Гливу, який очолював драматичний театр до травня 2025, а через місяць посаду художнього керівника зайняв заслужений діяч мистецтв України Петро Ластівка. Завдяки їхній плідній праці у травні 2011 року вистава “Гамлет” отримала дві премії (“За найкращу чоловічу роль” та “За найкращу сценографію”) на фестивалі “Прем’єри сезону”, який проходив в Івано-Франківську.